Контакты
E-Mail


Більшість із нас сприймають цифровий фотоапарат як щось звичайне. Але ж ще 15 років тому такий пристрій могли дозволити собі тільки дуже заможні люди, і був він скоріше ознакою розкоші, ніж технічною необхідністю. Власникам перших «цифровиків» доводилося нелегко. Потрібно було носити із собою п'ятикілограмові рюкзаки з акумуляторами й жорстким диском. З того часу фотокамери значно зменшилися в розмірах і стали куди більш зручними — такими, якими ми їх звикли бачити.

 

В 1981 році компанія Sony випустила камеру MAVICA, але першою справжньою цифровою камерою по праву вважається Dycam Model 1, що відома також під ім'ям Logitech FotoMan FM-1. Зняті кадри MAVIKA записувала на звичайні 3,5-дюймові дискети, які тоді вважалися чи не останнім досягненням світу техніки. Зараз же знайти комп'ютер, який би їх підтримував, дуже непросто.

 

 В 1997 році виходить й FujiFilm DS-300 — перша камера з роздільною здатністю матриці більше одного мегапікселя. Причиною збільшення мегапікселів матриці була спроба наблизити новинки до запитів користувачів. Справа в тому, що комп'ютери в той час були мало поширені, тому власники плівкових фотоапаратів, незважаючи на досить активну рекламу цифрових камер, не поспішали переходити на новий стандарт. Для фотолюбителів на першому місці в списку вимог завжди була якість друку. Нескладні розрахунки показали, що для одержання гарного знімка в поширеному форматі 10х15 сантиметрів роздільна здатність матриці повинна становити мінімум 2,1 мегапікселя. Камери з такою роздільною здатністю і стали першими популярними цифровими фотоапаратами.

 

 В 1998 році компанія Sony почала випуск матриць ICX 224 з роздільною здатністю два мегапікселі. Із цього моменту почалося масове виробництво камер з такою роздільною здатністю. Одним з перших масових апаратів з роздільною здатністю матриці два мегапікселі стала Olympus C200 Zoom.

 

 Однієї із кращих камер кінця минулого століття стала Olympus D-200L. Визнання користувачів вона одержала за різкі й точні зображення. До того ж це був один з деяких апаратів того часу, що має й оптичний видошукач, і вбудований кольоровий рідкокристалічний екран.

 

 В 2003 році на ринок вийшов Canon EOS 300D, що фактично став першою доступною за ціною широкому колу фотографів дзеркальною цифровою фотокамерою зі змінними об'єктивами. Наступному розвитку цих пристроїв сприяло й те, що їхні власники могли користуватися об'єктивами плівкових апаратів. Правда, здебільшого — тільки через перехідник на байонет.

Анонсувавши в 2003 році першу цифрову камеру D-серії, компанія Pentax дозволила фотографам використовувати «старий» парк об'єктивів навіть без перехідників. А через кілька років Olympus анонсувала модель Е-1, у якій використовувався зовсім новий формат кріплення об'єктива (4:3), відкритий для всіх незалежних виробників. Цей формат тоді вже підтримали й Panasonic, і Sanyo, а головне — компанія Sigma, найбільш відомий виробник оптики.

 І нарешті, два роки потому, в 2005 році Canon повідомив про випуск першої доступної за ціною (менш 3000 у.о.) камери з повноекранним (36х24 мм.) сенсором і роздільною здатністю 12.7 Мп. EOS 5D. Ця камера дуже довго залишалася практично єдиної повноформатною цифровою камерою, що не має конкурентів у своєму ціновому сегменті.

 

Після цього ринок почав стрімко наповнюватися так званими любительськими дзеркальними камерами, вартість яких не перевищувала 1000 у.о., а так само камерами більше високого рівня, вартістю понад 1000 у.о., для тих, хто займається професійною фотографією.

 

 Відносно повного кадру в цифровому фотоапараті, головний конкурент наздогнав Canon тільки через кілька років. Цього року Nikon випустила відразу дві повнокадрові фотокамери — D3(12,1 Мп.) і D700 (12,1 Мп.) з режимом Live View (візування на дисплей).

Однак Canon не змусив себе чекати з відповіддю й буквально місяць тому на німецькій Photokina презентував послідовника камери EOS 5D, Canon 5D Mark II, камеру з повноформатною 21-мегапіксельною матрицею й можливістю запису відео у форматі HD. Відносно запису відео Canon не став першопрохідцем, оскільки дещо раніше Nikon випустив камеру для споживача середнього цінового сегмента Nikon D90 — першу у світі дзеркальну камеру з можливістю запису відео. І буквально в той же час Sony своєю новою камерою так само зробила своєрідний прорив у світі фотоіндустрії. У вересні компанія випустила A900 — повноформатну дзеркальну фотокамеру з роздільною здатністю 24,6 мегапікселі.

 

 

 

Як бачимо, на сьогодні у кожного великого виробника фототехніки є в наявності як мінімум кілька дзеркалок різних класів (любительські, напів-, професійні, повноформатні). Розібратися в цьому розмаїті найчастіше дуже непросто. Що ж стосується компактних камер, вони теж продовжують вдосконалюватися — причому не стільки за характеристиками матриці (досягнутого рівня в 10—12 мегапікселів цілком достатньо для фотолюбителя), скільки за зручністю використання. Виробники оснащують свої пристрої додатковими функціями, що перетворюють простий фотоапарат на «розумний» пристрій, що практично не вимагає втручання у фотопроцес із боку власника.

<аудіо = https://vk.com/audios258863461>



Презентації